Далеко
Не люблю дні:
вони довгі, сумні, темні,
Сонце не видно за хмарами
Людей багато, своїх немає,
Чай холоне, каву не хочеться,
Хочеться тебе, тебе немає.
Як будеш ти, мене не буде.
Давай я на півроку у Мумбаї?
Не знаю навіть де це, і як це виглядає на карті.
Хочу кудись забратися. Аби тільки туди потягом.
В мене не буде інтернету і телефону,
Я буду великою гарною людиною.
А ти давай на рік куди-небудь,
Ти будеш хорошим.
Побачимось через пару років, і поїдемо в Лас Вегас.
Нарешті вільні, нарешті ніхто один одному.
Давай я забуду твоє ім'я, не знатиму смак твоїх губ, запах волосся.
Чай холодний.
Я ж казала: не люблю дні, вони холодні, як чай.
Пробач, якщо я не повернусь і ми не поїдем в Лас Вегас.
Я мабуть загублюсь у Міссісіпі.
А я пробачу, що ти не повернешся, сподіваючись,
що ти знайшов себе десь далеко.